Шановні батьки!
Раді вітати Вас на сторінці, яка зроблена спеціально для Вас. Вона так і називається "Для батьків".
Для того щоб діти досягли свого потенціалу в навчанні, їм потрібні як хороші вчителі, так і повна підтримка з боку родини.
(Проведені по всій країні дослідження незмінно показують, що коли батьки та школа працюють як партнери, діти досягають успіху. Це відноситься до всіх сімей, незалежно від приналежності до будь-якої соціальної групи, рівня доходу та освіти тощо.)
Обережно, кліщі!
Наближаються травневі свята, які традиційно майже всі пов’язують з активним відпочинком на лоні природи або з працею на ділянках.
Саме тому під час роботи на ділянках, прогулянках лісом та при проведенні відпочинку на природі біля лісових масивів, річок, озер та ставків, необхідно пам’ятати про небезпечних переносників інфекційних хвороб, насамперед кліщів.
Кліщі є переносниками кліщового вірусного енцефаліту та кліщового системного бореліозу або хвороби Лайма.
Кліщовий вірусний енцефаліт – це природновогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може призвести до інвалідності, а іноді і до летальних випадків. Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням.
Зараження людини відбувається під час кровоссання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих тварин.
Перші прояви хвороби проявляються через 7-14 діб, деколи 30 діб. Гострому періоду може передувати стан, аналогічний як при гострих респіраторних захворюваннях: слабкість, нездужання, головний біль, болі у м'язах, в ділянці шиї, плечах, попереку із відчуттям оніміння. Хвороба починається гостро, хворого «морозить», різко може підвищуватися температура тіла до 38º-39º.
Кліщовий системний бореліоз або хвороба Лайма - це тяжке інфекційне природновогнищеве захворювання, переносником якого є кліщі.
Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: на протязі доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного періоду від однієї до 60 діб, найчастіше – 14 діб.
Уражаються різні органи та системи організму: нервова, серцево-судинна, опірно-руховий апарат, печінка, селезінка, очі. Перші прояви хвороби Лайма можуть з'явитися через 1-3 тижні. Як правило, на місці присмоктування кліща на тілі постраждалого виникає кліщова мігруюча еритема – почервоніння шкіри.
Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається.
Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності.
Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові, кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в грунт.
Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в громадському транспорті, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, домашніми улюбленцями.
Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому, треба обов’язково оглянути себе на наявність кліщів.
Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.
Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається непомітним.
Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, його слід зняти як можна швидше. Але що для цього потрібно?
Насамперед треба не гаяти часу та звернутися до травмпункту або найближчого медичного закладу, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть необхідні рекомендації.
Фахівці не радять видаляти кліща самостійно, адже при цьому можна внести до ранки інфекцію, та й провести цю операцію без відповідної практики доволі складно, адже можна розчавити кліща або не видалити цілком.
Але бувають випадки, коли немає можливості звернутися до лікаря. В такому разі видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом. У будь—якому випадку, після видалення кліща зверніться до лікаря—інфекціоніста, оскільки з кліщами жарти погані.
Видаленого кліща слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришку та за направленням лікаря ініціювати проведення лабораторного дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань. Дослідженню підлягають лише статевозрілі, живі та непошкоджені кліщі. Критерієм відбору кліщів для дослідження є також кількість крові в тілі кліща, що залежить від термінів перебування на тілі людини.
Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.
Якщо до лісу брали з собою собаку, його теж необхідно ретельно оглянути, кліщів зняти і обов’язково їх спалити! У жодному випадку не можна викидати кліщів в сад, на смітник, адже після кровосмоктання самка кліща зможе дати покоління до 2000 екземплярів на тій території, де її викинули.
Щоб попередити розмноження кліщів на присадибній ділянці, у саду, необхідно розчищати ділянку від старих пеньків, закопувати сухе листя та травостій у ямки та регулярно викошувати трав’янисту рослинність.
Щоб захистити себе від нападу кліщів необхідно дотримуватись наступних правил:
- одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором;
- проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;
- під час мандрівок фахівці рекомендують триматися середини стежки. Звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25м місце для привалів, нічного сну на природі;
- вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;
- якщо разом з вами на природі перебували ваші домашні улюбленці – їх теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання;
- використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.
Приємного та безпечного Вам відпочинку!
Заступник директора з виховної роботи Юзюк А.В.
Вчитель біології та основ здоров’я Нагорна В.Л.
Відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України
розміщуємо інформацію , яка стосуються збереження життя та здоров'я,
а також захисту прав та інтересів дитини
|
№ з/п |
Навчальний заклад |
Працівники закладу , до яких можуть звертатися учні/батьки для вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров'я, контактний телефон |
Посада |
Номера тел.. національної дитячої «гарячої» лінії з питань захисту прав та інтересів дитини |
|
1. |
Малоборовицька ЗОШ І – ІІІ ступенів |
Юзюк Альона Володимирівна 0985061931
Момотюк Микола Володимирович 0970936630 |
Заступник директора з ВР
Психолог |
116 ;111 |
Директор школи Н.В.Колодяжна
Що таке «Участь сім'ї в отриманні дітьми освіти»?
Участь сім'ї - це активна участь родин і опікунів у шкільному житті дитини. Сім'я повинна бути партнером вчителів та інших працівників школи.
Навички, досвід і життєві обставини різних батьків або членів сім'ї різні. Тому кожен з нас по-різному бере участь, надає підтримку і доповнює освіту наших дітей.
Самий елементарний вид участі сім'ї - це подбати, щоб дитина щодня відвідувала школу, добре виспалась, з'їла корисний для здоров'я сніданок, і щоб вона була в школі в належному вигляді.
Якщо у батьків є достатньо енергії і часу для добровільної допомоги школі або для роботи з батьківським комітетом, це є цінним внеском в роботу школи.
Як краще всього брати участь в освіті дитини?
Найважливіше, що можуть зробити батьки, щоб допомогти дітям досягти успіхів у школі - це приділяти успіхам у навчанні великої уваги. Існує багато способів показати дитині, яке величезне значення ви надаєте освіті.
Познайомтесь з ідеями, які ви можете включити в сімейний розпорядок.
Перетворити свій будинок у НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР
1. Щодня читайте разом з дитиною.
2. Виділіть один і той же час і місце для щоденного виконання домашніх завдань. Вимикайте телевізор.
3. Знайте, що вивчає ваша дитина. Вивчіть щось нове самі.
4. Подбайте про те, щоб ваша дитина висипалася кожну ніч і досить добре снідала перед школою.
5. Залучайте членів своєї сім'ї до участі в громадських заходах, що доповнюють отримані в школі знання.
6. Дитина повинна знати, що ви чекаєте від неї старанності в навчанні.
Підтримуйте зв'язок зі школою
1. Інформуйте школу про потреби вашої дитини і про будь-які зміни в сімейних обставинах.
2. Встановіть і регулярно підтримуйте контакт з класним керівником вашої дитини.
3. Систематично перевіряйте: домашні завдання дитини, відвідуваність і успіхи в навчанні.
4. Реагуйте на всі повідомлення зі школи.
5. Беріть участь в шкільних зборах, заходах і зустрічах з учителями.
Допомагайте школі
1. Допомагайте вчителям знаходити індивідуальний підхід до вашої дитини.
2. Якщо ви не можете бути добровільним помічником у школі під час занять, дізнайтеся, яку допомогу ви можете надати вдома або у вихідні дні.
3. Якщо у вас є час, допомагайте класному керівнику.
4. Залучайте і навчайте інші сім'ї для формування групи активних батьків.
5. Допоможіть скласти і підтримувати список телефонів сімей учнів класу або список адрес електронної пошти.
Станьте активними батьками
1. Дізнайтеся, як функціонує шкільна система і як захищати інтереси всіх дітей.
2. Станьте членом комітетів або рад, відповідальних за прийняття рішень в школі.
3. Беріть активну участь в роботі батьківського комітету школи.
4. Займайтеся суспільною підтримкою освіти.
5. Будьте обізнані про закони з питань освіти.
6. Вивчайте літературу з педагогіки, психології та фізіології, що відповідає віку дитини.
Як вирішити проблемні ситуації у школі?
Батькам іноді необхідно поговорити з учителем з приводу успішності, міжособистісних відносин або труднощів у навчанні дитини. Вчителі будуть раді спілкуванню з батьками і допомогти успішному навчанню вашої дитини.
Перш ніж іти на бесіду з учителем:
• Поговоріть зі своєю дитиною
• Задавайте дитині питання, щоб зрозуміти, що відбувається.
• Намагайтеся задавати «відкриті питання», такі як «Чому тобі важко?», «Розкажи мені, що сталося ...», «Яка допомога тобі потрібна?»
• Вислухайте точку зору дитини.
Робіть висновки і давайте оцінку ситуації тільки після бесіди з учителем!
Поговоріть з учителем
• Поясніть вчителю причину вашого занепокоєння і точку зору дитини.
• Схиляйтесь на висловлювання дитини.
• Задавайте питання, щоб краще зрозуміти шкільні правила.
• Вислухайте точку зору і рекомендації вчителя.
• Розробіть план спільних з учителем заходів, щоб дитина отримала однакову пораду і від вчителя, і від вас.
• Подумайте про те, що сказав учитель. Не поспішайте приймати рішення.
• Домовтеся зустрітися знову, щоб пересвідчитися в ефективності вжитих заходів.
Якщо проблема не буде вирішена, зверніться за допомогою до адміністрації школи (заступника директора або до директора).
ЗОЛОТІ ПРАВИЛА
• Знайте шкільні правила.
• Відвідуйте батьківські збори.
• Відвідуйте всі наради з приводу вашої дитини, на які вас запрошує школа.
• Зберігайте спокій, навіть якщо ви засмучені.
• Активно беріть участь у шкільному житті своєї дитини.
• Беріть участь у житті школи.