Відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України, 2018 року для вступу до вищих навчальних закладів зараховуватимуть результати зовнішнього незалежного оцінювання 2016, 2017 та 2018 років. З англійської, іспанської, німецької та французької мов прийматимуть результати лише 2018 року. Це пов’язано з тим, що змінено формат сертифікаційної роботи з іноземної мови, а отже результати 2018 та попередніх років стають непорівнюваними.

Нагадуємо, що 2018 року для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з англійської, іспанської, німецької та французької мов буде використано тести двох рівнів складності: рівня В1 і рівня В2. Новацією цих тестів буде також частина «Розуміння мови на слух», яка передбачатиме прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них.

Кожен учасник зовнішнього оцінювання має право скласти тести щонайбільше з чотирьох навчальних предметів з переліку:

Переклад завдань сертифікаційних робіт з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії буде здійснюватися кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською мовами.

Державна підсумкова атестація у формі зовнішнього незалежного оцінювання

Для випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів будуть зараховані як оцінки за державну підсумкову атестацію за шкалою 1–12 балів. Першим обов’язковим предметом ДПА є українська мова і література (частина з української мови). Другим – за вибором випускника: математика або історія України (період ХХ – початок ХХІ століття). Третій предмет випускники обирають самостійно із запропонованого вище переліку.

Випускники старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року, які бажають зарахувати результат зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію та вивчали цю мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2. Випускники, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту (академічному), і бажають зарахувати результат зовнішнього незалежного оцінювання як оцінку за державну підсумкову атестацію, складатимуть тест рівня В1.

Також 2018 року державну підсумкову атестацію з української мови і літератури у формі зовнішнього незалежного оцінювання проходитимуть учні (слухачі, студенти) професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які 2018 року здобудуть повну загальну середню освіту.

Установлення «порогового бала»

Для визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року з кожного предмета буде встановлено «пороговий бал», тобто та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Учасники тестування, які не подолають «поріг», не зможуть використати результат зовнішнього оцінювання з цього предмета для вступу до вищих навчальних закладів. Усі абітурієнти, результати яких будуть не нижчими від «порогового бала», отримають оцінку за шкалою 100–200 балів і матимуть право брати участь у конкурсному відборі під час вступу на навчання.

Детальніша інформація про метод визначення експертами «порогового бала» подана в наказі Українського центру оцінювання якості освіти від 24.05.2016 р. № 99 «Про затвердження методики переведення тестових балів, отриманих учасниками зовнішнього незалежного оцінювання за виконання завдань сертифікаційної роботи, у рейтингові оцінки (за шкалою 100-200 балів)».

ДПА У ФОРМІ ЗНО

У 2018 році Україна вперше долучиться до Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA.

Програма має на меті порівняти освітні системи близько 80 країн світу через вимірювання компетентностей учнів із читання, математики та природничих дисциплін, прямо не пов’язаних з оволодінням шкільними програмами. Крім того, велика увага у дослідженні PISA приділяється вивченню факторів, що впливають на успішне навчання учнів.

Дослідження PISA проводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року, шляхом тестування навичок і знань 15-річних учнів. Вважається, що в більшості країн саме в цьому віці учні закінчують основну школу, і постають перед вибором професії і загалом майбутнього життєвого шляху. Однак PISA не перевіряє рівня навчальних досягнень учнів, натомість оцінює наскільки учень зможе використовувати знання й уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів.

Читацька грамотність визначається як здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.

Математична грамотність – це здатність особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, надання добре обґрунтованих суджень, уміння використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті.

Природничо-наукова грамотність передбачає уміння пояснювати наукові явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ.

Крім оцінки предметних компетентностей, метою PISA також є визначення чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі. Саме тому учасники Програми заповнюють анкету, що досліджує різноманітні аспекти їхнього життя. Ідеться про такі чинники, як міграційні процеси, гендерна політика, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивації до навчання, а також здатності регулювати свою власну навчальну поведінку, залучення до читання, інтерес до математики або задоволення від науки, повага до інших.

Також відповідні анкети заповнюють і адміністрації закладів, у яких навчаються учні, залучені до тестування. Мета такого анкетування – дослідити вплив на результати тестування учнів таких чинників як кваліфікація вчителів, навчальні плани, методики викладання, час на навчання та навчальні можливості як всередині школи, так і поза її межами, контроль якості шкільних процесів, лідерство та шкільне управління, залучення батьків до участі в шкільному житті, мікроклімат у школі, загальні цінності, очікування високих досягнень, взаємодія та взаємна підтримка тощо.

Дослідження PISA здійснюється в три етапи (підготовчий, пілотний, основний). Під час підготовчого етапу відбувається переклад та адаптація тестових матеріалів, а також анкет для опитування учнів та адміністрацій навчальних закладів. Пілотний передбачає апробацію завдань та інструментарію дослідження до контексту країн-учасниць. В основний  період проводиться тестування, підготовка міжнародного та національного звітів.

Участь України в дослідженні PISA має кілька важливих аспектів. Зокрема,  отримання об’єктивної інформації про готовність молодих громадян до повноцінного життя в сучасному суспільстві відповідно до міжнародних стандартів; розуміння чинників, які впливають на ефективність освіти в країні; можливість приймати рішення та формувати національну освітню політику на основі реальних даних про стан вітчизняної системи освіти. Крім того, завдання PISA та методологія оцінювання їхнього виконання слугуватимуть практичним орієнтиром для освітян у становленні компетентнісної парадигми освіти в Україні.

В Україні відповідальність за організацію та проведення дослідження PISA покладено на Український центр оцінювання якості освіти. Національним координатором проекту є Тетяна Вакуленко, начальник відділу досліджень і аналітики Українського центру.

Виконання завдань дослідження щодо створення вибірки учасників, а також підготовки національного звіту за результатами дослідження покладено на Інститут освітньої аналітики. До участі в проекті PISA–2018 на різних етапах його підготовки й проведення залучені фахівці Національної академії педагогічних наук України, аналітичного центру CEDOS, Інституту модернізації змісту освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів, новини про стан підготовки до проведення дослідження в Україні – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні: pisa.testportal.gov.ua.